Я не завжди тебе розумію,
не знаю масштабів свідомості.
Ти даруєш мені обійми,
А в них стільки тепла і щирості...
Коли ніч переплітає морок
З оксамитом вечірньої тиші,
Твої слова на вагу золота,
Погляд завжди найтепліший.
Наше "сьогодні" несхоже на "вчора"
І час не раз перевірить на міцність,-
Так, ти не той, кого я бачу поруч,
Але той, з ким я хочу лишитись.
Хай на небі вже зорі є,
Ти приходь, я кави зварю.
Ти моя особиста обсесія
Ти моє особливе "люблю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: Юлия Левандовская