Метеоролог я.
Ми варимо погоду
На старті, мов у великім казані,
Що серед вітру, приладів і неба,
Що серед поля злітно-літакового
Серед аеропорту вертолітно-злітного
Ми кажемо погоді так чи ні.
Зусиллям душ розводимо тумани
На злітній смузі їм не місце –
Йдіть собі!
Скликаємо дощі,
Як цвіт між листям вʼяне,
Приваджуємо сонце,
Як душа в журбі.
І коли серце бʼється з перебоями,
І коли серцю хочеться в політ,
І коли серце хворе без любові
Веселку-райдугу ми кинемо у світ.
В погодне вариво сипнем адреналіну,
Із бабиного літа зробимо коктейль.
І наснуємо ниток золотих із сонця
Запросимо хмаринок, як гостей!
Приготували ми погоду , як хотіли
WAREP і SPECI в свій рецепт не беремо
Смакуйте, люди!
Чи таку ви страву їли?-
З погодним присмаком
Фантазії зерно.
З любовʼю віддаємо в добрі руки
Радійте їй – великі і малі.
Летить вона.
Вже скомпонована у Всесвіт
«Погода Вінниці» - ось наші позивні.
Жовтень 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: Лариса Чорноус