Я могла б бути з ним,
Я могла б його причарувати...
В тихім сумі німім
чашу пристрасті цю
Не самій довелось б допивати;
Те що треба сказати - сказала б,
Змовчала, де треба змовчати
Коли треба: дивилась захоплено,
щиро сміялась,
ну і звісно,
забулась би в час
коли треба було забуватись...
Ревнувала б не так,
Істерила...
несла нісенітницю повну,
Я розкаююсь! M"яко дуже звучить,
що вела я себе "по-дурному".
Я змінилась би вся і була би тоді я для нього!
Та мої почуття
мудрість живлять? - навряд
А ось серце замучене можуть
Він минув час минув - лише краще про нас пам"ятаю
Знати зараз його?
Що це дасть?
як себе я нову добре знаю
Лише іноді - на якусь мить я його повертаю
Чом би й ні? - він найкраще в часи,
що зійшли навіки
І лиш в пам"яті крила знімають
І тебе, мій колишній коханий, ТЕБЕ я все ж там залишаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2017
автор: Avril Lavigne