Небесний лицар

Ховає  сині  очі  день,
Неначе  книгу  одкровень,
І  шелестить  мені  трава
Твої  слова.

                 Що  ти  така  щаслива  тим,
                 Що  прокидаєшся  із  ним
                 І  що  всім  серцем  кам’яним
                 Тебе  до  болю  покохав  Єрусалим.

В  його  обійми  ти  летиш,
Його  лампадою  гориш,
І  попадає  серцю  в  тон
Його  небесний  баритон.

               Коли  під  му́рами  ти  йдеш
               І  па́де  тінь  з  високих  веж,
               Це  його  лицарська  рука
               Тебе,  як  скарб,  оберіга.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749070
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 04.09.2017
автор: Роман Лілея