Самотність обійме крилом
Як вірний друг
І сяде поруч.
Осінь за вікном
Засяє золотом,
Облетить навколо
На крилах ластівки,
Відпустить спогади
Поплачемо удвох.
Її плече таке надійне,
Розповім усе,
Розвіє попелом
Опаленого листя.
Тільки щем
Корицею
Осиплеться із яблук.
Хай приходить туга,
Самотня подруга
Зустріне хмарою
Сховає сльози.
А далі,
Що б там не було,
То тільки грози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748418
Рубрика: Верлібр
дата надходження 30.08.2017
автор: Траяна