Я часто робила те, що не мало ніякого змісту і толку:
Читала його газети, носила його футболку,
Ходила його стежками, шукала у травах знаки,
Винюхувала його сни, наче здобич дика собака.
Я звіряла плани і мрії з дорогами на його долоні,
А ще любила дивитись, як тріпоче жилка у нього на скроні,
І щоранку заходила в дім, заносячи сонце у жмені,
Як факір діставала зірки із подертої вітром кишені.
Я не слухала музику, не читала книжок, не дивилася фільмів,
Мені не треба було нічого, окрім теплих його обіймів.
Я гасила сльозами жагу, наче спрагу нестерпну похмільну.
Я, напевно, його любила. А може була божевільна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2017
автор: Lara Mon