...Забудь про ідеали мармурові.
Відкинь, урешті, рафіновані пости.
До чого вся ця приторна розмова?
Усе, що є — це тиша. Ну і я, і Ти..
Оплач свою маленьку дивну втрату —
Себе неідеального ущент розтрать
На лаври, мінарети, шалі, шати.
На долар, леї, і на євро. Двадцять п'ять!
Розмінюй "Я" на лик Єдинорога,
Малює Еґо хай надумані світи.
Мій милий! Все, що є — це віра в Бога.
Ну і ще трішечки — у наше спільне "ми"..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Софія Пасічник