Кричить горить пекучий серпень,
Те літо спалене дотла
Під Іловайськом
Не вибрались з пекельного котла.
Відчай
Спливає воском і слізьми.
Наруга
Над Україною, людьми
Коли нарешті
Прийде відплата?
Горе не мине
І забуття не буде
Кату.
Як болить вогнем
І нашаровуються втрати
Без ліку лік.
За літом літо
Змінює зима застиглий час
Із пекла в холод
Зупинилось враз
Палюче літо.
І в очах
Застиг той страх
І крихітна надія
Зі сльозою.
Іще не крах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748290
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.08.2017
автор: Траяна