Віра

Знаєш,я  тебе  справді  любила
Так  як  ніколи  нікого  ніхто.
З  тобою  я  була  щаслива
Хай  там  що  було-пройшло.
Тобою  я  марила,жила
Було  це  не  так  і  давно.
Життя  все  ж  таки  річ  справедлива
Кожному  платить  за  все.
Мене  ображати  не  треба
Не  така  я  і  є-вже  зла
Просто  не  люблю  такого:
Коли  хтось  глядить  звисока,
Коли  в  очі  кажуть  найкраще,
А  за  спиною  брудом  злива.
Знай,на  світі-ми  люди
Кожен  получить  сповна.
Білі  чи  чорні,високі,низькі
Перед  законом  всі  рівні,
Перед  Богом  одні!
Я  тобі  вдячна  за  все:
За  години  проведені  разом,
За  те  що  з  тобою  разом
Навчилась  любити  життя...
Хоч  би  що  не  було
Радість  чи  смуток-то  все  пройшло.
З  тобою  я  спотикалась,
Впала  і  встала
І  що?
Знову  робила  помилку
І  боляче  дуже  було.
Життя  мене  вчило:
"Де  був  раз,там  буде  й  два
Після  помилки  нема  вороття
Лиш  той  хто  не  падав
Незнав  і  життя".
Згодом  я  взнала
І  всього  одне
Там  де  є  віра-там  буде  все.
Тому  раджу  вам  і  таке:
"Якби  й  боліло
Якби  й  пекло
Треба  жити  всім  бідам  на  зло!
То  є  життя
І  воно  в  нас  одне.
Живіть  як  можливо-
І  тоді  все  буде
Тільки  ви  вірте,надійтесь  й  любіть
Богу  моліться,до  церкви  ходіть,
Бідному  дайте,
Менших  горніть.
Всім  все  прощайте,
Зла  не  держіть!".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Tori23