Я знаю вмерти мушу,щоб ожити.
Такий закон і іншого нема.
Вмирають всі-дерева,звірі,квіти.
На небі зорі йдуть у небуття.
Та воскрісіння має лиш людина.
І тіло нове їй Господь дає.
Душевного немає.Є-духовне.
Коли Господь її у рай візьме.
Син Сам пройшов цей шлях.
Щоб показати життя бо вічне.
Смерті вже нема.
Ніхто не вірив в чудо воскрісіння.
Прийшли дивитись.Пелена пуста.
І воскрісіння-дар великий Сина.
Він муки смерті на хресті прийняв.
Перемогти щоб сили страшні пекла,
які злий ангел нам подарував.
Такого дива світ іще не бачив.
Це перше воскрісіння на землі.
Де,смерть,твоє жахливе жало?
І перемога,пекло,твоя де?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748253
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2017
автор: zhmerinchanka