[i] Кто сердцем чист і душею,
Не нужна тому броня,
Не нужен і шлем на шею,
Не нужна єму война.
Непорочность — то єго броня,
І невинность — алмазна стіна,
Щит, меч і шлем єму сам Бог.
Григорій Савич Сковорода[/i]
Від смерті нас не захистить броня,
Не захистить нас банківський рахунок.
Найкращі ліки, хоч вживай щодня,
Не принесуть від смерті порятунок.
Нас захищають віра й чистота
Від смерті. І це є безспірним фактом.
Душа, якщо Господь — її мета,
Не згине ані планово, ні раптом.
Для вічної душі що смертю є?
Смерть — це ніяк не з тілом розлучання.
Про це питання навіть не стає.
Це ніби переодягнути вбрання.
Смерть справжня — це є Бога забуття,
Смерть справжня — втрата з Господом взаємин.
Бог для душі і є її життя.
Тож з Ним утративши зв'язок, що є ми?
Без Господа ходячі ми мерці,
Ми трупи, бо життя в нас геть немає.
Не є метафора слова оці.
Той, хто живий, про це прекрасно знає.
[i]26.03.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748056
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2017
автор: Петро Рух