Глухі, сліпі поводирі,
Куди ведете мій народ?
Дарма, що віком ви старі,
Та в серці блуд і тупість, смрод.
Ви ті, що виросли в совку,
І в рот дивились сатані,
Що душу нівечить людську,
Сховавшись, в вашій же брехні.
У всьому винні вам жиди.
Ви відкидаєте Христа!
Куди ж ви кличете? Куди?
Яд на вустах і пустота…
А знаєш ти, неправди страж,
Ким же являється Христос?
Безглуздий, ниций твій мандраж.
Христос, по-грецькому, Теос!*
Людей і зір – усіх Творець,
І кожному дає Свій Дух,
Та бореться із Ним глупець,
По-українському – лопух!
Плює на Сина і народ,
Що Ти, Господь, благословив,
Бо сам в числі, що зветься: ‘зброд’.
Їх сатана в кулак зловив.
Прости, Господь, усіх телят,
Що сліпо тішаться биком,
Що Ти зганьблений, Той, що Свят,
Отим нікчемним глупаком.
(Гр.) Теос* – Господь Бог, Вседержитель.
Галина Яхневич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2017
автор: Тріумф