Чекаю ночі
Місяць лине в небеса
щастям падає роса,
мрії сіються зірками.
Почуттям веде любов
нас побачитися знов,
в місце, що живе думками.
Тиша поглинає сум,
поцілунок збудить струм,
заспокоюючи серце.
Ти вночі мене змінила
і тепер життям щосили
уникаю світло сонця.
Зранку вмить холоне дух,
кров сповільнює свій рух,
лиш надією життя чекаю ночі.
Бо вночі втамує спрагу
та відновить рівновагу
мила діва, до якої сяють очі.
Віктор Цвіт 10.08.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2017
автор: Віктор Цвіт