***оригінальний сюжет***
Вмирав метелик у воді.
Картав свою необережність,
Бо перетнув межі безмежність...
Чи Божий суд лишив надій...
Ми хто? Ми- в"язні Чорних дір...
У тріпотінні крил казкових
До неба не злетіти знову.
Вода... Це- Горизонт подій.
...а риба знизу підпливла,
Свої сповільнюючи рухи.
Той Світ, сп"янілий від задухи,
В якому жити б не змогла,
Він був її годівником...
Теж парадокс. Межею краю
Єднань світів, яких немає...
Для всіх єдиний outcome...
...і- раптом бачить два крила,
Що є принадою для вобли...
-станцюй останній пасодобль!!!-
ВОНА НАЖИВКУ УЗЯЛА.
...гачок вийматись не хотів...
І Бог- рибалка був веселий...
...лежав на березі метелик,
Померлий в кращім із світів.
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117082500819
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747799
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2017
автор: Серго Сокольник