Повільно капають хвилини
Згори униз. Мені до ніг.
Кохання вічне знову гине,
Мов навесні останній сніг.
Світанок огортає небо
Своїм теплом. Цілує ніч.
От-от нам попрощатись треба,
Звикати до нових облич.
Шляхів багато в цьому світі
Для кожного. Ти мій облиш,
Блукай стежками, де немає квітів
А я втечу. Піду у гори, як отой спориш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2017
автор: Юлія Рябенко