Плакала верба над ставком,
Золотими краплями -слізьми,
Вже відходить літо з теплом,
Чути подих сніжний зими.
Плакала верба над ставком
Відлетіли журавлі у даль...
А у небі сотні зірок,
Їм, холодним, літа не жаль.
Тиша розляглась навкруги,
Диво заховалось і жде
Де ж ти, диво моє, де?
Гай за мить увесь почорнів,
Сплять дерева, стоячи в гаю.
Десь у хащі їх чудних снів
Виє вітер пісню свою.
Гай за мить увесь почорнів,
Не зважають зіроньки на тінь –
В гомінливій цій тишині
Запишались світлом своїм.
Тільки сон і сум навкруги.
Диво причаїлось і жде
Може літа, може зими.
Де ж ти, диво моє, де?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74772
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2008
автор: Юлія Мальована