***

не  міряти  пустку  ковтками  примарного  спокою  
не  знати  нічого  крім  нашого  тихого  затишку  
у  тобі  тону  бо  ти  видалась  надто  глибокою  
і  тут  зупинюсь  -  без  початку  кінця  і  залишку  

де  зайві  слова  там  будуються  стіни  вічності  
розчинені  двері  у  них  і  серця  відчинені  
серцями  простіше  просити  у  Бога  милості  
і  стати  навзаєм  один  для  однóго  причинами  

все  інше  не  варте  уваги  і  слова  воно  не  варте  
пуста  круговерть  не  варта  й  скупої  думки
дорога  веде  усе  далі  і  небо  стоїть  на  варті  
ми  йдемо  по  ній  і  звертаєм  за  власні  лаштунки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2017
автор: Кайрос