Себе шкодуйте, коли час даремно губите,
В пустих розмовах зріють паростки біди,
Та не шкодуйте часу тим, кого ви любите,
Бо з вами поруч бути їм не назавжди́!
Як осінь зрошує сади дощами пізніми,
А потім білим снігом розціловує ,
Зрошайте їх серця словами ніжними,
Адже вам ні копійки це не ко́штує.
Частіш засвідчуйте любимим, що кохаєте –
Звиваються підозри, мов вужі,
Та лиш тоді, коли це відчуваєте,
Коли ці почуття є від душі́!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2017
автор: Роман Лілея