Не змиє ДУШ страждання наших ДУШ,
ЗАМОК ЗАМОК, залишився лиш ЗАМОК,
І не закрасить ТУШ гниття старезних ТУШ,
Відмінний БАЛ завершить БАЛ цей на останок.
Залізний ПОТЯГ не спинить ПОТЯГ мій,
БРАТИ, чекайте, не треба це все БРАТИ,
Чого ти СТАВ у СТАВ, іди не стій,
І через ГРАТИ не заберуть бажання ГРАТИ.
І ЗАХІД сонця не завершить ЗАХІД цей
Зайшов у МУЛ старий кремезний МУЛ,
Дівочий СТАН, не змінить СТАН речей,
Як ПОЛЕ ПОЛЕ поміж горами гуцул.
Кінь тягне ВІЗ, а що для нас він ВІЗ,
Щоб ЗЛИТИ гнів, не треба мене ЗЛИТИ
Кудись нас НІС мій довжелезний НІС,
Зігнувши ШИЮ я ШИЮ, бо треба шити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747556
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2017
автор: Володимир Ухач