погляньте на дику тварину:
вона якусь діяльність провадить без упину,
а особливо пташки. про них писав леопарді,
а я вам напишу: погляньте, та не дивуйтеся,
а просто робіть те саме.
це я написав українською мовою,
а написав на міокарді
кривавими словами:
дикі тварини або сплять, або щось роблять, –
сплячку також можна вважати діяльністю.
я їду туди, куди йдуть всі покидьки та невдахи,
щоб сховати обличчя й проспати розпродаж світу.
– може, хоч уві сні виграю партію в шахи
у свого відображення в річці,
і там же втоплю, коли трохи посплю,
всю свою совість, і гордовиту боніту.
скажу дівчині прощай,
та й поїду за дунай.
оце вам такі світанки, оце вам такі фіранки
і мій парагвай, парагвай.
справді, мені вже нема чого взяти
від цих давай не зівай падхаді.
так я й подумав сьогодні: [i]курвa була ваша мати,
зустрінемося на страшному суді.
я спакую і пам'ять, і душу, й валізи,
побачимо, скільки чого туди влізе[/i].
парагвай
парагвай
нехай по дорозі позбудуся всього,
що мені ваша мама на дорогу дала,
старокрамарська мудрість.
господи, скільки тут в менепотребу, потруху
та всілякого барахла!
ну, нічого: сплачу всі квитанції, зведу всі рахунки, –
надсилайте мені поштою електронні поцілунки.
адреса: парагвай, парагвай, читай:
[i]нам не треба такої просвіти,
нам не треба такого контролю.
завдайте всім нам рівно стільки спокою,
скільки ми завдали вам сумнівного болю[/i].
не бійтеся: я не боятимусь
навіть без охорони ходити
моїм рідним коханим парагваєм вночі.
я ходитиму там, роздивлятимуся, дивуватимусь,
а співатиму так: тра-ля-ля,
бляха муха, яка прекрасна
ця моя парагвайська земля!
жаба їла кирпичі.
спостерігайте й заздріть на моє безтурботне становище
обережно, здаля, тра-ля-ля.
я ж кажу вам: дикі тварини так роблять,
як робите ви. продавайте свої мікроби,
в банківські сейфи ховайте свої венеричні хвороби,
я подумаю та помізкую, як їх у вас вкрасти.
і, здавалося б, тут немає нічого нового,
що мав би пояснювати: людей поїдає страх,
а мене? таки правда, я вже втомився від нього
і мріяв би десь нудьгувати під пальмами на островах.
вільний від критики, вільний від прискіпливої уваги,
вільний від звичаїв та прекрасних манер
пристану до якоїсь рибальської ватаги,
всі рибалки тремтітимуть переді мною:
так, сер, слухаюсь, сер, дякую, сер!
чи ви чули, їду до парагваю,
і не питайте, кохана, до кого тепер промовляю.
– ні, не до вас. обіцяв же, що дам вам спокій,
ну, а сам утоплюсь в амазонці
моїй рідній широкій, глибокій.
ось вам і риба, і рима. хочу піти, поки можу –
покладайтесь тепер не на мене, а виконуйте волю божу,
та придбайте собі ноутбука –
він вас привчить до нерегулярного сну
він приведе вас до шизофренії,
а любитиме вас одну
попри все заборонене, законне та незаконне
– так я буду щасливий валятися там на сонці,
й відпочиватимуть телефони.
я тут ще побажав вам багато –
заборонила цензура,
і служба безпеки америки,
й панночка література:
всі проти мене знов спалахнули зірки нараз!
наразитись на їхню ненависть –
то велика біда для нас.
та якби ти однісінька зрозуміла мою параною,
я вже як-небудь упорався б з цією страшною бідою
за твором: paraguay, iggy pop
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2017
автор: norton