Своєю розмовляти, я волію,
Не надоль мне с сарая кизяка.
Літаю, я в мелодіях... пянію,
Не слишу, я харчанье до пока.
Я рідною прекрасно володію,
Врагов, я ненавиджу языка.
Бо українською живу, надіюсь,мрію,
Не надо мне похлебки с кабака.
Без мови, я вироджуюсь, змілію,
Я презираю вопли ишака.
Німих тявчань давно не розумію,
Ну, не понять мне, захлебь индюка?
Люблю свою, я українську мову,
Люблю в дібровах пісню солов'я.
Люблю свою Вкраїну калинову,
Й журбу її у тузі журавля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2017
автор: Миколай Волиняк