На причілку біля хати
Кішка лиже хвостик.
Вмить примчався, щоб погратись,
Пустотливий Ростик.
Він у бабці кожне літо
Любить газдувати,
Трудиться несамовито:
Хоч тікай із хати.
Киці нашій не до жартів.
Знає добре Мурка:
Ростик зловить і в азарті
Попсує їй шкурку.
“Від айфона вже аж нудить,-
Стиха мовить Ростик,-
От, якби мені смикнути
Кішечку за хвостик.”
На причілку біля хати
Вже немає Мурки,
Мабуть, з Ростиком завзятим
Грається у жмурки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747522
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.08.2017
автор: Leskiv