Це треба так, я з ним дружив,
Тримав за звичку цінувати.
Й в начальстві ворога нажив,
Бо не навчивсь передбачати.
Із друзів викинув своїх,
Дурну мав звичку величати.
Не треба нам тепер чужих,
Нема потреби шанувати.
Він став в начальства на шляху,
ХазяЇв... взявся шельмувати.
Такий - сякий нагнав страху,
Штани прийшлося поміняти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2017
автор: Миколай Волиняк