Не молись на мене... я - не Небо,
Але надто хочу знати: Хто ?
Ким я є і скільки я для тебе?
У шкалі " від одного- до сто"
Не в шкалі... тоді скажи у серці,
Яке місце я займаю в нім,
Чи у силі звуку ніжних терцій,
Чи у спалаху півоній чарівнім...
Не молись на мене, я ж-бо грішна,
Та кажи що-небуть, не мовчи!
За вікном дощить - пора невтішна...
А кохання міряти? Навчи.
Якщо серцем - то воно для тебе,
Так, як є - ціле тобі віддам...
Як у звуках - то напевне, з Неба,
Нотами, що їх не знаю сам.
Знаю лиш, що все воно найкраще:
Від пісень, від квітки, від зорі,
І нема для серця більше клітки,
Бо воно у тебе і Вгорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова