Страждаю разом із тобою, Україно горда!
Мов за дитиною слідкую кожний крок.
Я знаю: ти велична і незборна
І ворог ще отримає заслужений урок.
Ти толерантною була і хто б подумав,
Що хтось з родини зичить тобі зла.
Та зброя брязкотить і пес бездомний виє,
А ти стоїш, не вірячи, що це війна!
Яка війна, що брату треба?
Скажи, ми виручимо, як завжди
І очі в відчаї звертаються до неба:
«Розсуди Господи , і поможи.»
Та Україна ще не зрозуміла,
Не розпізнала ворога в братах.
Ми ж тільки вчора з вами говорили…
І що ж тепер? Довірі і братерству крах?
Кацап грабує, а хохли, мов шавки
Сповзлися, ждуть до пенсії рубльової добавки.
Стосовно Криму Путін наказав:
Забрати Крим ,он «плохо здесь лЄжал».
Місцеві вороги майнули до «старшого брата»,
Щоб награбоване в людей, мерщій сховати,
Бо знали, цей ховрах всеїдний
До золота падкий, хоч сам не бідний.
Крим легко віддали армаді дикій
Ведмедю-невидимці й «імперії великій».
Та лапи чешуться –Ведмідь дає наказ:
«Відтяти шмат іще – Луганськ, Донбас…»
Просочуються В Україну росіяни–таті,
Та Путін щирий не веде війну.
Навчилося вбивати Путінське "гестапо",
Посібником перетягнувши з пекла сатану.
Ну що вам треба, росіяни дикі?
Чиї ви байстрюки, з якої ви орди?
Освоюйте Сибір, бо він таки великий,
І не біжить за Путіним, мов стадо до води.
Всміхається Росії признаний божок,
Дивися, щоби не сміявся ти «на кутні».
Цинізм твій викликав у світі шок.
Брехав Лавров із Чуркіним, що «докази відсутні»
Тоді багато знітиться у немощі своїй,
І багатьом не в смак піде чужа землиця,
Згадають Україну і Кобзона, й Повалій…
Та зась! Вона вам сном далеким буде сниться.
Моя Вкраїна бідна – матір сива!
З тобою серцем я в житті і боротьбі,
Моя безстрашна і завжди красива,
В безмірній вдячності вклоняюся тобі!
Худа ти і роздягнена стоїш,
Та гордий блиск в очах і сила в тілі.
На поле бою ти підеш, хоч босоніж,
Щоби в дітей твоїх осколки не летіли.
Тобі вклоняються старі і молоді!
Тобі допомагають хто чим може!
Побореш ти! Єднаймося в біді.
Поборемо! Господь нам допоможе.
Січень 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747123
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.08.2017
автор: Лариса Чорноус