Чим молодші, спокійнішим кроком, йдемо до захмарної вершини, боїмось програти ненароком, не цінуємо життя хвилини! Старшими часу не вистачає, домагає все частіше втома, помилки життя не пробачає, і багато хто самотній вдома! Старість досягається зненацька, є хвороби і відчутні втрати, наче і не жив, душа юнацька, зупинились стрілки циферблату…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747022
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.08.2017
автор: Олег Князь