Тихий вечір літній опустився.
Мов завмерле все навкруг стоїть.
Золотавий місяць появився,
Понад темним лісом вийшов вмить.
Всі поля дрімають, трави й квіти,
І дорога втомлена лежить.
Починають скрізь зірки зоріти,
Та за днем ніхто не дорожить.
Бо втомилася земля від спеки,
Дочекалось вечора усе.
Дзьобом розправля гніздо лелека,
Відпочинок ніч усім несе.
Десь цвіркун цвірінькає тихенько,
Чути гавкіт із села незлий.
Спочивай, сторононько рідненька!
Завтра знову буде день новий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746964
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2017
автор: Валерій