Попередні частини: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745423
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743350
Гарячий вітерець над морем
війнув, відразу затихав,
а із ранкових вод блискучих
ніжного личка з’являвся овал.
Із хвилі сонної назустріч сонцю,
бризки води світилися на ній,
виходила морська царівна
в прозорім платті водянім.
Переливалося на сонці блиском
парео із веселковим вінком,
блищав камінчик у короні
і мушля перламутровим бочком.
Хвиля знову об скелю билась,
ніби так захотіла бунтувать,
там, де вона ще залишилась,
сидіти їй на скелі і співать.
Царівні сонячній всміхнеться,
що дивиться з далечини,
візьме гітару і музика ллється,
співати ще вона почне.
Моря шум доповнить пісню,
що ллється із скелястих берегів,
та пісню лише той у хвилі чує,
хто слухати і чути вмів!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754395
10.08.2017.
Картина Олександра Маранова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746952
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 20.08.2017
автор: Светлана Борщ