Тимчасові й минущі і щастя, і горе.
Це мов зміни погоди: то сонце, то дощ.
Саме так одне з одним чергуються пори:
Літо, осінь, зима... Отак саме точ в точ.
Отже мудру людину це все не бентежить.
Є незмінна у неї основа життя,
Що далеко-далеко виходить за межі
Цього дуже позверхнього стану буття.
19.03.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746909
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.08.2017
автор: Петро Рух