а якщо нами захворіє місто
і наче побите вогнем терористів
позбавить тепло своє всякого змісту
щоб кисень між нами став солодко-чистим
а якщо повільно зникатимуть далі
зникатимуть ті ідіотські моралі
і ми лиш удвох у тій пустій залі
розчинимо тишу, забувши деталі
якщо твоя шкіра стане не рівною
коли я торкнусь її, ставши наївною
хоч ти називаєш мене дуже дивною
я стала для тебе тією чарівною
коли та вся спека вилазить назовні
коли я з тобою, наче в безодні
і ми біжимо, наче ті невгамовні
лікуючи рани мої беззмістовні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2017
автор: Jools_Ser