Намистечко

У  лісочку    я  гуляла
І  грибочків  назбирала!
Ось  в  корзині  є  опеньки  –
У  них  шапочки  кругленькі.
Ось  –  красуні  сироїжки  –
В  них  стрункі,  біляві  ніжки.
Біля  них  -  смачні  лисички
В  помаранчевих  спідничках.
Й  елегантно-блідолиці
Тонконогі  печериці.
Є  в  корзині  –  маслючата,
Ще  й  смачні  боровичата.
І  великі,  і  маленькі,  -  
Всі  грибочки  чепурненькі!

Щоби  висушити  швидко  –
Населила  їх  на  нитку.
Глянула!  Та  це  ж  намисто
Получилося  барвисте!
Тільки  в  ньому  намистинки  –
Не  корали  й  не  перлинки,
А  грибочки  кольорові.
О!  Яке  ж  воно  чудове!

Дивлюсь,  білочка  стрибає,
На  намисто  позирає.
То,  мабуть,  руденькій  кралі  –
До  душі  мої  коралі.
Білочку  я  привітала,
Їй  намистечко  віддала:
-Одягай,  носи  здорова,
Я  для  себе  зроблю  знову!

Білка  мій  дарунок  взяла,
Та  в  своє  дупло  сховала.
Жаль,    намисто  не  оділа,
Бо    усі  грибочки  з'їла.
І  від  нього,  досить  швидко  –
Залишилась  тільки  нитка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746685
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 18.08.2017
автор: Світлана Семенюк