Твої обійми наче в фільмі милі,
Мої тендітні руки так від їх тремтіли,
Твій подих, боже, це щось неймовірне,
Таке легеньке, ніжненьке, спокійне.
Та що там говорити про твій голос,
Що у ночі приходить він постійно,
І ту усмішку, що тамує втому,
Так неочікувано, та навпрочуд дивно.
Та ти далеко, як ті хмари сині,
Як тії зорі, що там мерехтять,
Заплутались в всесвітньому заливі,
Та нам удвом постійно щось кричать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2017
автор: A. V.