Світанкова

Буду  пестить  тебе,
Вітерцем  в  чистім  полі,
Розцілую  тебе,
Свіжим  бризом  на  морі,
Твої  русії  коси,
Дивним  сном  уночі,
Заплету,  як  покоси,
Молоді  косарі.

Твої  ніженьки  білі,
Що  ступлять  у  травах,
Намочу  і  обмию,
В  веселкових  барвах,
Роси  світанкової,
Що  виблискує  сонечком,
Світлячками  ранковими,
Зірочками  казковими.

А  у  ніч  на  Різдво,
Ясним  місяцем  стану,
І  морозом  вікно,
Розмалюю,  погляну,
 Святим  Миколаєм,
До  тебе  прийду,
Цілунки,  дарунки,
Тобі  принесу.

Весняними  дощами,
Пахучими  квітами,
До  тебе  в  вікно,
 Постукаю  вітами.
Думи  тяжкі  твої,
Солов'їними  співами,
Я  розвію…
 
Я  полину  тебе,
Снами  світлими,  дивними,
До  казкових  країв,
Із  джерелами  чистими,
Із  стрімкими  смереками,
Із  пологими  горами,
Де  журливі  трембіти,
Заграють  просторами.

В  твоїм  серці  засію,
Одвічне  бажання,
Дам  надію  зустріти,
Єдине  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2017
автор: Oscar