Я Вас кохаю. Більше, ніж кохаю!
Та лиш зізнання мого не чекайте.
Ідіть, де йшли! А я... В думках благаю :
-Та хоч мене Ви якось зупиняйте!..
Ці почуття намішані. Красиві?
Та я не знаю. Я ж бо не цінитель.
Ми були б з Вами більше, ніж щасливі.
Та Ви не Янгол мій... Не мій Хранитель.
Від Вас ні сліз моїх, ні поцілунків.
Про Вас я не розказую нікому.
Завіса приготованих лаштунків
На душу впала... Я ж Вам як чужому
Подряпини показую. Цілуйте!
Ви відвернулись. Ви боялись крові?!
Ідіть, де йшли!Ви інших полікуйте
Стодозами дешевої любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2017
автор: Відочка Вансель