*************
І ось коли на душу - суть твою -
Важенним черевиком наступили,
А ти стоїш у долі на краю -
Мовчиш щосили
І думаєш: оце і є життя,
Оце його покута і розп'яття...
Не вір словам, не вір у каяття.
Всі люди - браття???
І ти встаєш, бо треба якось жить -
Бідо, розвійся!
Всесуще зло гадюкою сичить -
Іди, не бійся!
У цьому світі вічної краси -
Тюрми закони?
Не вір, не плач, не бійся, не проси -
Знай заборони.
Ти не проси пощади... зрозумій,
Хоч ворон кряче...
Добра іскринку зберегти зумій
В душі незрячій.
Постмодернізм у вимірах життя -
Основ прокляття?
А за межею - знову відплиття...
Всі люди - браття?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746460
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.08.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)