Милує осінь краєви́дами
І ароматом сти́глих трав,
За мною ти запла́чеш квітами,
Що я з любов`ю дарував.
Туман, наче біли́зна, стелиться,
І буреві́й вербу́ зламав,
І все прекрасне не пове́рнеться,
Що я в очах твоїх впізнав!
Твій світ з глибо́кими озерами
І криштале́вії струмки,
І твої при́види з химе́рами,
І дотик теплої руки́.
Я все, я все забуду, сніжная,
Неізрече́нная моя,
Я вже забув і дивови́жная
За обрій падає зоря́!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2017
автор: Роман Лілея