Я - спрага, я - піт з чола́,
Я - ку́сень хліба з вбогого стола,
Я - відчай вершника,
Що над безоднею!
Я - очі смертника під шибеницею.
Я - місто невиспане,
Татарський хан в облогу взяв мене.
На мої плечі
Виповза́є хи́жий стан,
А у залізні груди б`є тара́н.
Хрипе́ і плаче пі́ною
Шале́ний кінь під воєводою!
Та ва́жить їх наві́ки розлучи́ть
Стріла ворожа,
Що за хвилю мчить.
Я - ги́рло, що ковта́ ріку́!
І воїн, що метнувся під стрілу!
Це також я,
Усіма про́щений,
І поруч шо́лом мій розтро́щений.
Я - спрага, я - піт з чола,
Я - ку́сень хліба з вбогого стола...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746447
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.08.2017
автор: Роман Лілея