Любити б людей за вчинки,
За ніжність, за доброту.
За те, що твої сльозинки
Розчинюють на льоту.
Любити б людей за ніжність,
Турботу і просто сміх.
Любити би їх за вірність,
Поганих, сердитих. Всіх.
Любити би їх за душу,
За те, що вони лиш є.
Та я... Це й сама порушу.
Любити. Любов - святе.
Я їх за слова любила,
Слова - це магічність. Так?
Я в душу стількох впустила!
Інакше? Інакше... Як?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746424
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2017
автор: Відочка Вансель