Ти заплющиш очі та згадаєш
Ті миті, там де є ти та я,
Ба й навіть в темряві побачиш,
Ти моє віддане життя...
Пітьма забрала мою душу,
Тобі лиш серце зміг лишить
Нічого в темряви не прошу,
Молю, щоб ти змогла простить.
Бо бачив я ті біль й страждання,
Які для тебе причинив,
Не було проявів кохання,
Душевно я давно зчерствів.
Пробач, не гляну більше в вічі,
Вже не побачу смутку там,
Я голову кладу до січі,
Тепер назавжди лишусь сам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2017
автор: Сергій Станіславський