Я у темряву йду…
до мого смолоскипу
(якщо схочеш) свій вогник додай,
зауваж – я не прошу кохання,
подробиці хочу бачити – вкрай
цього світу…
назараз як сенс мого існування!
готова… закохатись у тебе,
ошукатись, страждати -
це за спалахом спільним прийде,
все для того, щоб на миті зрячою стати
а потім…
серце, що прозріло
невпинно мене поведе
© Олена Зінченко 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746388
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.08.2017
автор: Zinthenko Olena