Запам'ятай, дитино, істини прості,
Бо ми прийшли у світ невипадково.
Кожен з нас має свою місію в житті,
То ж виконай свою обов'язково.
І що б в житті у тебе не було,
Яка б важка не видалась година,
Хай оминають душу гнів, ненависть, зло,
Бо в світі цім ти перш за все —Людина.
Раненько встанеш — Богу помолись,
Подякуй щиро за усі щедроти.
Із чистим серцем сонечку всміхнись
І впевнено берися до роботи.
Нам каже Бог: «Батьків своїх шануй
І буде тобі добре в цьому світі».
Допомагай їм, слухайся, цінуй,
Щодня старайся ласкою зігріти.
Не забувай: гординя — страшний гріх,
Ближнього скривдиш — не принесе щастя.
Неси у світ любов, веселий сміх,
І це тобі сторицею віддасться.
У світі цьому не прожить без друзів,
Без їхнього надійного плеча.
Вони з тобою в радості і в тузі,
Тобі у поміч Бог їх посила.
Учись, дитино, бо знання — це сила,
Ученим — світло, а невченим — тьма.
Знання напнуть тобі у світ вітрила,
А там, де темрява, й життя нема.
Не відрікайся мови рідної, дитино,
Плекай її, бо це найбільший скарб!
Вона в нас милозвучна, солов'їна!
У неї кожне слово, мов нектар.
Люби Вкраїну, вона ж друга мати!
Шануй її, завжди оберігай!
Не дай її нікому ображати ...
Їй серце й душу назавжди віддай!
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2017
автор: Зоряна Кіндратишин