Того що вже пішло, назад не жди -
Нас доля наша не веде по колу.
Кохані повертаються завжди -
Кохання не вертається ніколи…
++++++++++++++++++++++++++
Люблю і прокидаюсь ніби у раю!
Я дихання Твое неначе роси п'ю!
І лиш про те я іноді зітхаю,
Що не УСЕ ЖИТТЯ, САМЕ ТЕБЕ кохаю!
++++++++++++++++++++++++++++++++
Я безмежно втомився від трагізму розлучень,
Від циклічності переживань-
Наша доля - життя між щастям заручин
І нещастям розчарувань.....
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Я Тебе зацілую до радості, закохаю Тебе до втоми!
Я замучу Тебе до щастя в вирі пестощів ще невідомих!
Насолоджусь Тобою як медом і Тобою нап’юсь як росою,
Світ навколишній перефарбую, розмалюю Твоєю красою!
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Я спогади свої не посажу за грати -
Душа щодух до спогадів летить!
Хоч розум згоден зустрічі чекати,
Та серце зачекать не хоче ні на мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2017
автор: Сергій Прокопенко