Дитинство й ліс – єдине ціле…
Тут з маленьку збирав гриби.
Зелене листя – облетіле,
Берізки ніжні і дуби.
Суниці зібрані у червні,
Квасок зривали на салат.
І корінці казково-дивні,
Ліс нас кормив, він був магнат.
Коли тумани опадали,
Сивіли в мокроті рови.
Ми йшли у ліс гриби збирали,
Допоки пасли корови.
Грабовий ліс зове додому,
Шипшина й глодові кущі.
Я лісу кланяюсь святому,
Що часто змінює плащі.
І дивина, зове він часто,
Моя частинка в ньому є.
Його дари – моє причастя,
Бо дух його в мені живе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.08.2017
автор: Віталій Назарук