[b][i]«Ой колесцем, сонечко, колесцем,
Ой сій, мамо, донечку овесцем!..»[/b]
(Співанки коровайниць)
[/i]
Окраєць щастя, скибочку-цілушку,
Що милостиво потрапляє в руки,
Відкину гордо – я ж бо не служебка!..
Собі ж залишу солі повну жменю -
Нехай погіркне те солодке щастя,
Нехай печуть, та не черствіють рани –
Бо в істинного щастя присмак терну,
Зате тоді воно вже не окраєць,
Не скибочка, а пишна паляниця –
Її я вистраждала, нею причащуся:
Я не зарібниця, я в Долі – Господиня!
[i]«…А у тії печі
золотії плечі,
а срібнії крила,
щоб нам коровай гнітила»…
[/i]
З раннього.
Увійшло у збірку [b]"Обрані Світлом".[/b] - Львів:Сполом,2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746164
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.08.2017
автор: Сіроманка