– Рідне Дубно! – звертаюсь на "ти", –
Дев`ять сотень – це юність для міста;
Дух твій – сила живої води:
Непоборний, натхненний і чистий.
Славний граде! Мільйони доріг
Пролягають крізь тебе й до тебе –
Крізь віки найцінніше зберіг:
Віру в правду і віру у себе.
Ти – судини торгових шляхів
Із часів, коли "в греки– з варягів",
З серцем-замком Острозьких князів
В нездоланності ритмах й відваги.
Кобзаря, через гомін віків,
Пам`ятаєш задумливу постать –
Він десь тут, над Іквою, сидів
І вслухався як верби голосять.
Древнє Дубно з душею весни!
Пишноцвіт твій – це люди, їх справи, –
Хай подовжують юність вони
Неповторного міста й держави!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746162
Рубрика: Ода
дата надходження 15.08.2017
автор: Серафима Пант