Межирич
Село Межирич – поміж рік лежить.
Де тиха Рось і лагідна Россава,
Серед гаїв зелених до Дніпра біжить,
І зеленіє на лугах отава.
Високі пагорби лісами поросли,
Під ними хати у садах втопають,
І яблуні, сріблясті від роси,
З плодами віти до землі спускають.
Світанок золотом за Россю догорає,
Туман над лугом виграє,
„Вставай мерщій!” – до мене промовляє,
Рожевим яблуком дзвенить в вікно моє.
12. 08. 2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746147
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.08.2017
автор: Микола Коржик