Горлиця
Ой, пташечко, мила
Горличко сизокрила,
Чого не співаєш
Цілий день ридаєш?
У вітах калини
За дітками тужиш,
І кожної днини
Над гніздечком кружиш.
Нема твоїх діточок –
Вже давно немає,
І калина з віточок
Кров’ю опадає.
Замордував синів твоїх
Орел двохголовий,
Нема життя тепер без них
У державі новій.
А живуть лиш чорні круки
Та нічнії сови,
Прирекли тебе на муки
І неволю знову.
18. 08. 2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746146
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.08.2017
автор: Микола Коржик