Бурштинові сни хвилюють щоночі,
Бо світло мені від кохання.
Я бачу твої небеснії очі,
Що повні любові й бажання.
Цілуєш мене, і пестиш так ніжно
Руками, як теплим промінням.
Проймаєш легенько тіло наскрізно,
І я завмираю в видінні.
Збираєш блискучі зорі із неба,
Приносиш мені в подарунок.
Неначе Сатурн, а я твоя Феба,
І спільний у нас візерунок.
Бурштинові сни хвилюють, як сонце,
Що світлом малює картини.
Ми знов тет-а-тет у безмежнім просторі,
Єдині, бо дві половини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746136
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)