Намалюю сон про тебе ... розфарбую
Я цей сон веселки кольорами ...
Обійму тебе нарешті, поцілую ...
І розлуки більш не буде поміж нами.
Зникнуть в ньому кілометри, дні і ночі ..
Не впущу туди проблеми і незгоди ...
І хай що нам доля не пророчить,
В сні - лиш МИ ... і щастя епізоди ...
Намалюю наш будинок, десь за містом,
Ген подалі від людських очей зависних.
Невеликий він ... та в нім не буде тісно
Двом серцям, що від кохання скресли.
Намалюю, як тріщать в каміні дрОва,
В домі цім нам завжди тепло буде.
Бережім вогонь, бо це в житті основа...
Сну чарівного ніколи не забудем.
Розфарбую я у нашім сні веселку,
На даху зів'ють гніздо собі лелеки ...
Промінь сонця нас робудить ніжно зранку,
Прокидатися від сну ой як нелегко ...
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2017
автор: Зоряна Кіндратишин