Ода сауні
Хмільний бокал в руці тримаю,
Стираю з вусів піни шар,
Хвалебну пісню сауні співаю,
Славлю її цілющій жар.
Той жар, що кров розігріває,
Ломоту гонить із кісток,
Боротись з хворью помагає,
Та виправляє хід думок.
Я віник славлю запашний,
Береза й дуб, що нам дарує,
З гілок зелених, замашний,
Добряче тіло, він, масує.
Із жару в сніг, чи під холодну воду,
Щоб навіть, як звуть тебе забув,
Не бачив той нічого зроду.
Хто в сауні не був.
Хай буде чистим твоє тіло,
А разом з ним очиститься душа,
Забудь турботи, не говори про діло –
Все в лазні роблять не спіша.
Неспішно точаться розмови,
І непомітно лине час,
Мабуть тоді і живемо ми,
Коли душа співає в нас.
Співа душа залита пивом,
Без пива – сауни нема,
Поки є сауна і пиво,
Доти людина, ще жива!
27.01.2002 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2017
автор: Микола Коржик